“Людина все робить навпаки.

Поспішає стати дорослим, а потім зітхає про промайнувше дитинство.
Витрачає здоров’я заради грошей і тут же витрачає гроші на те, щоб поправити здоров’я.
Думає про майбутнє з таким нетерпінням, що нехтує сьогоденням, через що не має ні сьогодення, ні майбутнього.
Живе так, немов ніколи не помре, і вмирає так, немов ніколи не жив “.

ПАУЛО Куельо